гордувати

Значення в інших словниках

1. гордувати — гордува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. гордувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. || Вихваляти кого-, що-небудь або хвалитися чим-небудь; хвастати. 2》 Зневажливо, зверхньо ставитись до інших, бути пихатим, зарозумілим. 3》 ким, чим. Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо; нехтувати ким-, чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гордувати — ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. чим. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. Ти гордуєш своєю красою .. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Я. Щоголів); [Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (І. Словник української мови у 20 томах
4. гордувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
5. гордувати — БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИСЯ розм.; ПИША́ТИСЯ, ВЕЛИЧА́ТИСЯ, ГОРДУВА́ТИ, ГОРДИ́ТИСЯ розм., ГОНОРУВА́ТИ рідше, ГОНОРИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
6. гордувати — Гордува́ти, -ду́ю, -ду́єш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. гордувати — ГОРДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Відчувати гордість (у 2 знач.), бути гордим. Ти гордуєш своєю красою.. Пишним станом, густою косою, Чистим мармуром білих плечей (Щог., Поезії, 1958, 283); [Хома:] Я гордий, бо є чим гордувать (К. Словник української мови в 11 томах
8. гордувати — Гордувати, -дую, -єш гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. ІІ. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує. Словник української мови Грінченка