гордячка

ГОРДЯ́ЧКА, и, ж., розм.

Жін. до гордя́к.

Галина не заприятелювала в селі ні з ким і набула репутацію гордячки (Б. Антоненко-Давидович);

Капітан злорадно подумав, як гостро, в саме серце, вразить ця вигадка ту холодну гордячку! (В. Малик);

Її стали називати гордячкою, а вона ніби й не чула того, сміється (М. Олійник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гордячка — гордя́чка іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. гордячка — -и, рідко. Жін. до гордяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гордячка — ГОРДЯ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Жін. до гордя́к. Словник української мови в 11 томах