гордячка
ГОРДЯ́ЧКА, и, ж., розм.
Жін. до гордя́к.
Галина не заприятелювала в селі ні з ким і набула репутацію гордячки (Б. Антоненко-Давидович);
Капітан злорадно подумав, як гостро, в саме серце, вразить ця вигадка ту холодну гордячку! (В. Малик);
Її стали називати гордячкою, а вона ніби й не чула того, сміється (М. Олійник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me