гордівливість
ГОРДІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. гордівли́вий.
Психологи зауважують, що гордівливість – це не та риса, яка дозволяє керівникові побудувати теплі, дружні стосунки із колективом (з навч. літ.);
Гордівливість, зарозумілість, пихатість – риси, які відвертають оточення від людини (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гордівливість — гордівли́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- гордівливість — -вості, ж. Властивість за знач. гордівливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гордівливість — ГОРДІВЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гордівли́вий. Словник української мови в 11 томах