1. Словник української мови у 20 томах

горлодер

ГОРЛОДЕ́Р, а, ч., зневажл.

Те саме, що крику́н 2.

– Потім ми сповістили військо, що завтра буде сплачено гроші за минулі роки і походи. Це вмить заспокоїло найзавзятіших горлодерів (З. Тулуб);

– Нагрянув фашист, і воно знов на трибуні! І знову: “Хай живе!” Такі горлодери завжди за ту владу, що при владі... (М. Циба);

Ми йшли – тисяч із п'ять горлодерів – довжелезною колоною зі стадіону по вулиці Шевченка (Ю. Андрухович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горлодер — горлоде́р іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. горлодер — -а, ч., розм. Той, хто дуже кричить; крикун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горлодер — див. горлань Словник чужослів Павло Штепа
  4. горлодер — див. крикливий Словник синонімів Вусика
  5. горлодер — КРИКУ́Н (той, хто часто й багато кричить), ВЕРЛА́НЬ розм., ЗІПА́КА розм.; ГОРЛА́НЬ розм., ГОРЛА́Й розм., ГОРЛОПА́Н розм., ГОРЛОДЕ́Р розм., ГОРЛА́Ч розм. (той, хто кричить на все горло); ГАРИ́КАЛО розм. (той, хто сердито покрикує); ВЕРЕСКУ́Н розм. Словник синонімів української мови
  6. горлодер — ГОРЛОДЕ́Р, а, ч., розм. Той, хто дуже кричить; крикун. — Потім ми сповістили військо, що завтра буде сплачено гроші за минулі роки і походи. Це вмить заспокоїло найзавзятіших горлодерів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 227). Словник української мови в 11 томах