горлопанити
ГОРЛОПА́НИТИ, ню, ниш, недок., зневажл.
що і без дод. Те саме, що горла́ти 1.
Німці раділи – розмахували руками, щось горлопанили, навіть почали стріляти з кулемета... (В. Малик);
Десь біля води між дерев горлопанили діти (Є. Доломан);
// Говорити, виступати демагогічно, безвідповідально.
– Я, – горлопанить [Лупатий], – ваша держава!.. Я – влада! Годуйте, шануйте (О. Ковінька);
Єзус Марія!.. – жахнувся Роман. – Що він горлопанить? Він закликає до бунту!.. (В. Чемерис).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горлопанити — горлопа́нити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- горлопанити — -ню, -ниш, недок., розм. Те саме, що горлати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- горлопанити — див. кричати; співати Словник синонімів Вусика
- горлопанити — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- горлопанити — ГОРЛОПА́НИТИ, ню, ниш, недок., розм. Те саме, що горла́ти 1. — Я, — горлопанить [фашистський прихвостень], — ваша держава!.. Я — влада!.. Годуйте, шануйте (Ковінька, Кутя.., 1960, 66). Словник української мови в 11 томах