1. Словник української мови у 20 томах

горнило

ГОРНИ́ЛО, а, с., заст., уроч.

Горно.

Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (І. Франко);

Ті, що з жерел дужо били, – люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (М. Рудь);

І що за народ такий дивовижний, – стріляний, рубаний, десятиліттями плавлений в горнилі страхітливих воєн, – а молодості в ньому не вб'єш (М. Руденко);

* Образно. Все перевіряй у горнилі сумнівів, як коваль перевіряє крицю (О. Бердник);

* У порівн. – Провело тебе, Романе, через Альпи, як через горнило (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горнило — горни́ло іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. горнило — Горно, горен; (кадрів) кузня, гартівня, гартувальня. Словник синонімів Караванського
  3. горнило — -а, с., заст. Горно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горнило — ГО́РНО (піч або частина шахтної печі для виплавки металу), ГОРНИ́ЛО заст., уроч. У кузні вже гугонить горно (М. Зарудний); Сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. горнило — ГОРНИ́ЛО, а, с., заст. Горно. Тут раз у раз, від ранку до пізньої ночі, сопів важкий міх, прискав огонь у горнилі (Фр., VII, 1951, 50); Ті, що з жерел дужо били, — люті гармаші вже стоять біля горнила, варять лемеші (Рудь, Дон. Словник української мови в 11 томах