1. Словник української мови у 20 томах

горновий

ГОРНОВИ́Й, а́, е́.

Прикм. до го́рно 1, 2.

Найчастіше ковальське зварювання провадиться в горні, через що воно й називається ще горновим зварюванням (з навч. літ.);

У доменному цеху, де відбувається виробництво горнового чавуну, умови праці особливо важкі (з газ.);

// у знач. ім. горнови́й, во́го, ч. Робітник, що працює біля горна.

Горновий повинен був уміло регулювати газ, щоб вогонь не був надто сильним і не дуже слабим (Д. Ткач);

Стань на горно, вік постій, тоді переконаєшся, від чого носи в горнових синіють... (О. Гончар);

Горнові, прикриваючи обличчя рукавицями, розбурюють льотку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горновий — горнови́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горновий — I -а, -е. Прикм. до горно 1), 2). Горнове зварювання. II -ого, ч. Робітник, що працює біля горна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горновий — ГОРНОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до го́рно 1, 2. Горнове зварювання; // у знач. ім. горнови́й, во́го, ч. Робітник, що працює біля горна. Горновий повинен був уміло регулювати газ, щоб вогонь не був надто сильним і не дуже слабим (Ткач, Крута хвиля, 1956... Словник української мови в 11 томах