горностаєвий
ГОРНОСТА́ЄВИЙ, а, е.
Прикм. до горноста́й.
Купці з Русі поклали перед престолом імператора хутра горностаєві – такі білі, що від них, здавалося, променилось сяйво (С. Скляренко);
Королева, заливаючись слізьми, подала османцеві загорненого в шовкові пелюшки і горностаєві хутра сирітку-короля (П. Загребельний);
– А що в коробі? – Віск на свічки. Мед у глеках. І горностаєві .. шкурки (Ю. Логвин);
// Пошитий з хутра горностая.
Темно-фіолетовий жупанець з горностаєвим білим коміром туго обхоплював її струнку стать (Б. Лепкий);
До намету ввійшов Самойлович, огрядний, високий, у багатому малиновому жупані і горностаєвій шапці, прикрашеній барвистим павичевим пір'ям та дорогоцінними камінцями (В. Малик);
Попереду війська у горностаєвій киреї з булавою в руках літав на гарячому аргамакові батько Хмельницький (Ю. Мушкетик).
Значення в інших словниках
- горностаєвий — горноста́євий прикметник Орфографічний словник української мови
- горностаєвий — -а, -е. Прикм. до горностай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горностаєвий — ГОРНОСТА́ЄВИЙ, а, е. Прикм. до горноста́й. Купці з Русі поклали перед престолом імператора хутра горностаєві — такі білі, що від них, здавалося, променилось сяйво (Скл., Святослав, 1959, 150). Словник української мови в 11 томах