горностаєвий

ГОРНОСТА́ЄВИЙ, а, е.

Прикм. до горноста́й.

Купці з Русі поклали перед престолом імператора хутра горностаєві – такі білі, що від них, здавалося, променилось сяйво (С. Скляренко);

Королева, заливаючись слізьми, подала османцеві загорненого в шовкові пелюшки і горностаєві хутра сирітку-короля (П. Загребельний);

– А що в коробі? – Віск на свічки. Мед у глеках. І горностаєві .. шкурки (Ю. Логвин);

// Пошитий з хутра горностая.

Темно-фіолетовий жупанець з горностаєвим білим коміром туго обхоплював її струнку стать (Б. Лепкий);

До намету ввійшов Самойлович, огрядний, високий, у багатому малиновому жупані і горностаєвій шапці, прикрашеній барвистим павичевим пір'ям та дорогоцінними камінцями (В. Малик);

Попереду війська у горностаєвій киреї з булавою в руках літав на гарячому аргамакові батько Хмельницький (Ю. Мушкетик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горностаєвий — горноста́євий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. горностаєвий — -а, -е. Прикм. до горностай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горностаєвий — ГОРНОСТА́ЄВИЙ, а, е. Прикм. до горноста́й. Купці з Русі поклали перед престолом імператора хутра горностаєві — такі білі, що від них, здавалося, променилось сяйво (Скл., Святослав, 1959, 150). Словник української мови в 11 томах