гороб'я
ГОРОБ'Я́, я́ти, с., розм.
Те саме, що горобеня́.
Так цвірчить і стриба горобець перед котом, що вловив гороб'я і .. покручує довгим хвостом та висвічує хижо очима (Панас Мирний);
Поливали грядки .. Малеча – хто з чим: з кухликом, з мисочкою. Набере, – гороб'яті напитися саме, – а несе бережно, щоб не схлюпнути ж (А. Головко);
– Лиш тютюнцю трохи вділіть, то гороб'ят вам з верби не заберу, коли повилуплюються (І. Нижник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me