гороб'ячий
ГОРОБ'Я́ЧИЙ, а, е.
Те саме, що гороби́ний.
– Я враз нагледів під вікнами другого поверху гороб'ячі гнізда (Л. Смілянський);
В акації на осонні зібрався цілий базар гороб'ячий (Григір Тютюнник);
Я поволi випростуюсь. Але ще довго надi мною лiтає гороб'ячий пух у пшоняному пилi (Л. Костенко);
// Такий, як у горобця.
Скрізь веселе товариство – Вовка, Вітя, Слава, Юрко – галасливі, мов гороб'яча зграя (О. Іваненко);
* У порівн. – Ну, так хто – кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питає Свирид (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гороб'ячий — гороб'я́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- гороб'ячий — -а, -е. Те саме, що горобиний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гороб'ячий — Гороб'ячий, -а, -е = горобиний Мил. М. 49. Словник української мови Грінченка