1. Словник української мови у 20 томах

городдя

ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко.

Збірн. до горо́д.

Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городдя — горо́ддя́ іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. городдя — -оддя, с., рідко. Збірн. до город. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. городдя — ГОРО́ДДЯ́, о́ддя́, с., рідко. Збірн. до горо́д. Дарка зібрала остатню силу та й чкурнула від матері поза городдям на пастовень (Л. Укр., III, 1952, 632). Словник української мови в 11 томах