городисько
ГОРОДИ́СЬКО, а, с.
Те саме, що городи́ще.
Любив [Кармалюк] одну гору .. коло Макова, де старе городисько (з переказу);
Городиськом звався давній валовий насип, вигнутий правильною дугою чи під кутом на ціле або половину кола (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городисько — -а, с., зах. Городище. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Городисько — Городи́сько іменник середнього роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- городисько — Городисько, -ка с. = городище. Волынск. г. Словник української мови Грінченка