городничиха

ГОРОДНИ́ЧИХА, и, ж., розм.

Дружина городничого.

Один із найколоритніших, найгротескніших персонажів гоголівського “Ревізора” – городничиха (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. городничиха — городни́чиха іменник жіночого роду, істота жінка городничого іст., розм. Орфографічний словник української мови
  2. городничиха — -и, ж., розм. Жінка городничого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. городничиха — ГОРОДНИ́ЧИХА, и, ж., розм. Жінка городничого. Словник української мови в 11 томах