городничиха
ГОРОДНИ́ЧИХА, и, ж., розм.
Дружина городничого.
Один із найколоритніших, найгротескніших персонажів гоголівського “Ревізора” – городничиха (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городничиха — городни́чиха іменник жіночого роду, істота жінка городничого іст., розм. Орфографічний словник української мови
- городничиха — -и, ж., розм. Жінка городничого. Великий тлумачний словник сучасної мови
- городничиха — ГОРОДНИ́ЧИХА, и, ж., розм. Жінка городничого. Словник української мови в 11 томах