городошник
ГОРОДО́ШНИК, а, ч.
Той, хто грає в городки (у 1 знач.).
Грають у городки за точними спортивними правилами, обов'язковими для всіх городошників (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городошник — городо́шник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- городошник — -а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- городошник — ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Тут [на березі Дніпра] будуть стадіони з біговою доріжкою.., майданчики для борців, городошників, боксерів (Рад. Укр., 13.IV 1957, 1). Словник української мови в 11 томах