городошник
городо́шник
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- городошник — -а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- городошник — ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Грають у городки за точними спортивними правилами, обов'язковими для всіх городошників (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- городошник — ГОРОДО́ШНИК, а, ч. Той, хто грає в городки (у 1 знач.). Тут [на березі Дніпра] будуть стадіони з біговою доріжкою.., майданчики для борців, городошників, боксерів (Рад. Укр., 13.IV 1957, 1). Словник української мови в 11 томах