горювальниця
ГОРЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм.
Жін. до горюва́льник.
– Не по твої гроші я приїхала – свою нещасну горювальницю провідати (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горювальниця — горюва́льниця іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- горювальниця — -і, розм. Жін. до горювальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горювальниця — Горюва́льниця, -ці, -цею; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- горювальниця — ГОРЮВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., розм. Жін. до горюва́льник. — Не по твої гроші я приїхала — свою нещасну горювальницю провідати (Вас., II, 1959, 285). Словник української мови в 11 томах