1. Словник української мови у 20 томах

горівчаний

ГОРІВЧА́НИЙ, а, е, діал.

Прикм. до горі́вка.

– Хто не хоче гинути в горівчанім багні, най пристає до нас (І. Франко);

Гетьман зрікався на користь царя усіх податків, які платили міщани і селяни, та дозволяв поширити в Україні горівчану монополію (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горівчаний — горівча́ний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. горівчаний — -а, -е. Прикм. до горівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горівчаний — ГОРІВЧА́НИЙ, а, е, діал. Прикм. до горі́вка. — Хто не хоче гинути в горівчанім багні, най пристає до нас [членів братства тверезості] (Фр., VIII, 1952, 26). Словник української мови в 11 томах