горівчаний
ГОРІВЧА́НИЙ, а, е, діал. Прикм. до горі́вка.
— Хто не хоче гинути в горівчанім багні, най пристає до нас [членів братства тверезості] (Фр., VIII, 1952, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горівчаний — горівча́ний дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
- горівчаний — -а, -е. Прикм. до горівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- горівчаний — ГОРІВЧА́НИЙ, а, е, діал. Прикм. до горі́вка. – Хто не хоче гинути в горівчанім багні, най пристає до нас (І. Франко); Гетьман зрікався на користь царя усіх податків, які платили міщани і селяни, та дозволяв поширити в Україні горівчану монополію (з мемуарної літ.). Словник української мови у 20 томах