горівка

ГОРІ́ВКА, и, ж., діал. Горілка ( див. горі́лка¹).

— Ти за порцію горівки продав нас на тяжку поневірку [в Канаді], щоб ми гірше звірів жили далеко від світу, від людей в тих лісах! (Ірчан, II, 1958, 189).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горівка — Горівка (21, 436) – “горілка”; [ІЦ-2006] Словник з творів Івана Франка
  2. горівка — горі́вка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. горівка — -и, ж., діал. Горілка (див. горілка I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. горівка — ГОРІ́ВКА, и, ж., діал. Горілка (див. горі́лка¹). На накритім столі стояли миски, ложки, варена пшениця, завиванці, зварені сушені сливки, горіхи, яблука, горівка із медом (О. Словник української мови у 20 томах
  5. горівка — див. горілка Словник синонімів Вусика
  6. горівка — ГОРІ́ЛКА (алкогольний напій), ГІРКА́ розм., ЗІ́ЛЛЯ розм., ЗЕЛЕ́НИЙ ЗМІЙ ірон., ВЕСЕЛУ́ХА жарт., АДА́МОВІ СЛІ́ЗКИ жарт., ГРІ́ШНА ВОДА́ жарт., ЖИВИ́ЦЯ жарт., СКЛЯНИ́Й БОГ жарт., ОЧИ́ЩЕНА заст., ПІ́ННА заст., ШНАПС розм., заст., ГОРІ́ВКА діал., ТРУ́НОК діал. Словник синонімів української мови