господиня
ГОСПОДИ́НЯ, і, ж.
Те саме, що господа́рка 1.
Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (з думи);
– Перейшли з ним на нову квартиру; живу – як господиня: схочу робити – роблю, схочу лежати – лежу (Панас Мирний);
За якусь часинку господиня знов увіходить, прохаючи всіх на вечерю (М. Коцюбинський);
Частували господар і господиня: до пиріжків, до борщу (А. Головко);
Господиня дому стоїть біля печі (Т. Масенко);
* Образно. Ніколи вже більше Жанна не буде господинею його думок (В. Собко);
* У порівн. Баштові крани, мов старанні господині біля грубок, поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (М. Руденко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- господиня — господи́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- господиня — -і. Жін. до господар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- господиня — господи́ня господиня||госпося (ґоспося), пані дому ◊ знамени́та господи́ня досвідчена, уміла господиня (м, ср, ст): Я знаю, що ви вмієте і можете все. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- господиня — див. дружина Словник синонімів Вусика
- господиня — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Словник синонімів української мови
- господиня — Господи́ня, -ні, -нею; -ди́ні, -ди́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- господиня — ГОСПОДИ́НЯ, і, ж. Жін. до госпо́дар. Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах