господиня

ГОСПОДИ́НЯ, і, ж.

Те саме, що господа́рка 1.

Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (з думи);

– Перейшли з ним на нову квартиру; живу – як господиня: схочу робити – роблю, схочу лежати – лежу (Панас Мирний);

За якусь часинку господиня знов увіходить, прохаючи всіх на вечерю (М. Коцюбинський);

Частували господар і господиня: до пиріжків, до борщу (А. Головко);

Господиня дому стоїть біля печі (Т. Масенко);

* Образно. Ніколи вже більше Жанна не буде господинею його думок (В. Собко);

* У порівн. Баштові крани, мов старанні господині біля грубок, поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (М. Руденко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господиня — господи́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. господиня — -і. Жін. до господар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. господиня — господи́ня господиня||госпося (ґоспося), пані дому ◊ знамени́та господи́ня досвідчена, уміла господиня (м, ср, ст): Я знаю, що ви вмієте і можете все. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. господиня — див. дружина Словник синонімів Вусика
  5. господиня — ГОСПОДИ́НЯ (дому), ГОСПОДА́РКА, ХАЗЯ́ЙКА, ГАЗДИ́НЯ діал., ПАНІМА́ТКА (ПАНЬМА́ТКА) заст.; ПОПРЯ́ТНИЦЯ діал. (добра, охайна). Парубійко.. щось проказав по-білоруському до печі, що біля неї поралась господиня. Словник синонімів української мови
  6. господиня — Господи́ня, -ні, -нею; -ди́ні, -ди́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. господиня — ГОСПОДИ́НЯ, і, ж. Жін. до госпо́дар. Прийшов наймит, прийшов, бідний, Воли розпрягає, Господиня з усіх мисок Та в одну зливає (Укр.. думи.. Словник української мови в 11 томах