1. Словник української мови у 20 томах

господній

ГОСПО́ДНІЙ, я, є, ГОСПО́ДЕНЬ, дня, днє (з великої літери).

Прикм. до Госпо́дь.

Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі (Біблія. Пер. І. Огієнка);

На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці... Заробітку ніякого, грошей немає .. Біда, кара Господня! (Панас Мирний);

[Гаврило:] Тривожні небеса Господні (О. Корнійчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. господній — госпо́дній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. господній — Божий; пор. БОЖЕСТВЕННИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. господній — [господ(')н'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. господній — -я, -є. Прикм. до Господь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. господній — Бо́жий (Госпо́дній, Христо́вий) слуга́, рел. Представник духовенства. (Матушка гуменя:) Жду я від неї вірної Господньої слуги, справної черниці (Панас Мирний); (Єпископ:) В такому стані взять його не можу (до диякона). Фразеологічний словник української мови
  6. господній — ГОСПО́ДНІЙ, я, є. Прикм. до госпо́дь. На людей пішла пошесть: трясці, пропасниці… Заробітку ніякого, грошей немає.. Біда, кара господня! (Мирний, III, 1954, 7); [Гаврило:] Тривожні небеса господні (Корн., І, 1955, 230). Словник української мови в 11 томах
  7. господній — Господній, -ня, -нє Господній, Божій. То серце щебече Господнюю славу. Шевч. 9. Словник української мови Грінченка