гостроконечний
ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а, е.
Те саме, що гострокінце́вий.
Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (А. Хижняк);
Гостроконечний червоний дах різко контрастує з сірими будівлями лікарняного комплексу (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостроконечний — гостроконе́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- гостроконечний — -а, -е. Те саме, що гострокінцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостроконечний — див. гострий Словник синонімів Вусика
- гостроконечний — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Словник синонімів української мови
- гостроконечний — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а. е. Те саме, що гострокінце́вий. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462). Словник української мови в 11 томах