гостроконечний

Значення в інших словниках

1. гостроконечний — гостроконе́чний прикметник Орфографічний словник української мови
2. гостроконечний — -а, -е. Те саме, що гострокінцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гостроконечний — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що гострокінце́вий. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (А. Хижняк); Гостроконечний червоний дах різко контрастує з сірими будівлями лікарняного комплексу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
4. гостроконечний — ГО́СТРИЙ (звужений на кінці), ЗАГО́СТРЕНИЙ, ГОСТРОКІНЦЕ́ВИЙ, ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, КІНЧА́СТИЙ рідше. Гострі стрімкі скелі стримлять над водою (І. Нечуй-Левицький); Із води висовують севрюги, мов мечі, загострені носи (І. Словник синонімів української мови
5. гостроконечний — ГОСТРОКОНЕ́ЧНИЙ, а. е. Те саме, що гострокінце́вий. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами, загостреними з одного боку (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462). Словник української мови в 11 томах