гострій
ГОСТРІ́Й, я́, ч., діал.
Те саме, що гостри́льник.
Увесь свій реманент гострій носив на плечах. Йому .. ніколи не бракувало клієнтів, а на подвір'я збігалося стільки господинь, що незабаром утворювалася черга (Ю. Винничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me