гострій

ГОСТРІ́Й, я́, ч., діал.

Те саме, що гостри́льник.

Увесь свій реманент гострій носив на плечах. Йому .. ніколи не бракувало клієнтів, а на подвір'я збігалося стільки господинь, що незабаром утворювалася черга (Ю. Винничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострій — -я, ч., діал. Лезо, гострий край ножа, бритви тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гострій — Гострі́й, -рія́, -ріє́ві; -рії́, -рії́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)