1. Словник української мови у 20 томах

гострячок

ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до гостря́к.

Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (В. Козаченко);

Могилу Івана Івановича засипало снігом ледь не вщерть з оградкою, самі гострячки від штахету виглядають (Григір Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гострячок — гострячо́к іменник чоловічого роду щось гостре Орфографічний словник української мови
  2. гострячок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до гостряк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гострячок — див. вершина; вістря Словник синонімів Вусика
  4. гострячок — ГОСТРЯЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до гостря́к. Берег вже їжачився яскраво-зеленими гострячками трав (Коз., Сальвія, 1959, 216). Словник української мови в 11 томах