1. Словник української мови у 20 томах

гостювальник

ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм.

Той, хто гостює або гостював.

Гостювальники верталися додому (Панас Мирний);

Гарно слухати той годинник вечора, що за мить, здавалось малому, вмовкне між тісних стін, ще тісніших від гостювальників (Є. Пашковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостювальник — гостюва́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. гостювальник — -а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостювальник — ГІСТЬ (той, хто відвідує кого-небудь), ГОСТЮВА́ЛЬНИК рідше; ВІЗИТЕ́Р (той, хто приходить з візитом). Хатні двері відчинилися навстіж, і увалилося гостей повна хата (А. Словник синонімів української мови
  4. гостювальник — ГОСТЮВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто гостює або гостював. Гостювальники верталися додому (Мирний, III, 1954, 34). Словник української мови в 11 томах
  5. гостювальник — Гостювальник, -ка м. Гость, человѣкъ гостящій или гостившій. Гостювальники вертались додому. Мир. Пов. І. 139. Словник української мови Грінченка