1. Словник української мови у 20 томах

гостювання

ГОСТЮВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. гостюва́ти.

– Це добре гостювання – тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (С. Васильченко);

Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар'яна, переконувала, що не слід на сміх та поговір з гостей виїздити (Г. Косинка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостювання — гостюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гостювання — -я, с. Дія за знач. гостювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гостювання — ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П. Словник синонімів української мови
  4. гостювання — Гостюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гостювання — ГОСТЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гостюва́ти. — Це добре гостювання — тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (Вас., II, 1959, 167); Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар’яна... Словник української мови в 11 томах
  6. гостювання — Гостюва́ння, -ня с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395. Словник української мови Грінченка