гостювання
ГОСТЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гостюва́ти.
— Це добре гостювання — тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (Вас., II, 1959, 167);
Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар’яна, переконувала, що не слід на сміх та поговір з гостей виїздити (Кос., Новели, 1962, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гостювання — гостюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- гостювання — -я, с. Дія за знач. гостювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гостювання — ГОСТЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гостюва́ти. – Це добре гостювання – тільки прийшли, а їх зараз у роботу позапрягали (С. Васильченко); Швачка хотів був підвестися з-за столу, хотів покинути таке гостювання, але його заспокоювала Мар'яна, переконувала... Словник української мови у 20 томах
- гостювання — ВІДВІ́ДУВАННЯ (прихід або приїзд до кого-небудь із метою провідати, погостювати), ВІДВІ́ДИНИ, ПРОВІ́ДИНИ, ВІЗИ́Т, ВІЗИ́ТА рідко, ВІЗИТА́ЦІЯ заст. (перев. офіційний або традиційний). Він почав пригадувати відвідування батька іншими робітниками (П. Словник синонімів української мови
- гостювання — Гостюва́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гостювання — Гостюва́ння, -ня с. Пребываніе въ гостяхъ. К. ЧР. 395. Словник української мови Грінченка