1. Словник української мови в 11 томах

гостювати

ГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити деякий час у кого-небудь як гість.

У нас мама гостювала тижнів півтора (Л. Укр., V, 1956, 110);

Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, — художник (Головко, II, 1957, 191);

// Бути у кого-небудь у гостях.

Гостювали панни цілий день, ще й заночували (Н.-Лев., IV, 1956, 183);

[Рябина:] Де се ти так зарана гостював, що вже ногами вулицю замітаєш? (Фр., IX, 1952, 84);

*Образно. Тиша та спокій гостювали в хаті (Коцюб., І, 1955, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостювати — гостюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гостювати — [гос'т'уватие] гоус'т'уйу, гоус'т'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. гостювати — -юю, -юєш, недок. Жити деякий час у кого-небудь як гість. || Бути в кого-небудь у гостях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гостювати — ГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., у кого і без. дод. Жити деякий час у кого-небудь як гість. У нас мама гостювала тижнів півтора (Леся Українка); Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, – художник (А. Словник української мови у 20 томах
  5. гостювати — ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  6. гостювати — Гостюва́ти, -тю́ю, -тю́єш, -тю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гостювати — Гостювати, -тюю, -єш гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175. Словник української мови Грінченка