гостювати

ВІДВІ́ДУВАТИ кого (бувати де-небудь, у когось, заходити до когось, куди-небудь, наносити візит), ПРОВІ́ДУВАТИ, НАВІ́ДУВАТИ, ПРИХО́ДИТИ до кого, БУВА́ТИ в кого, де, ХОДИ́ТИ, НАВІЩА́ТИ розм., ВІЗИТУВА́ТИ заст.; Ї́ЗДИТИ до кого, ПРИЇЖДЖА́ТИ до кого (використовуючи транспорт); УЧАЩА́ТИ (бувати часто). — Док.: відві́дати, прові́дати, завіта́ти, наві́дати, прийти́, побува́ти, побу́ти, навісти́ти, приї́хати, уна́дитися, зана́дитися (занадто часто). У складі делегацій він (П. Тичина) відвідує Болгарію, Польщу, Англію (з посібника); Опріч дівчат, приходили провідувати Оксану й жінки, і молодиці, бо Оксану усім селом любили (Г. Квітка-Основ'яненко); Мандруючи широкими степами України, я завітав у село Олександрівку (Є. Кравченко); Він (приятель).. був хворий, і я навідувала його (Леся Українка); Досі він, здається, ще ні разу не приходив до її сина (О. Гончар); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (В. Самійленко); Сусід до сусіда ходив рідко, хіба що зимою (Григорій Тютюнник); — Я навіщатиму вас, коли буде змога (А. Шиян); Пані Штейнмільх їздила візитувати знайомих (Л. Яновська); Його (генерала) проводили всі гуртом. — Частіше приїжджайте до нас, — запросив Сидорчук (С. Журахович). — Пор. гостюва́ти, 1. захо́дити, наві́датися.

ГОСТЮВА́ТИ де, у кого (перебувати в гостях), ГОСТИ́ТИ, ГОСТИ́ТИСЯ розм. Хлопець у її сестри, в Марії, гостює (О. Ільченко); Син недовго гостив у батька. Всього три дні пожив (Панас Мирний); Недовго гостився Ясь в покоях княжих: одну хвилиночку (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. відві́дувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостювати — гостюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гостювати — [гос'т'уватие] гоус'т'уйу, гоус'т'уйеиш Орфоепічний словник української мови
  3. гостювати — -юю, -юєш, недок. Жити деякий час у кого-небудь як гість. || Бути в кого-небудь у гостях. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гостювати — ГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., у кого і без. дод. Жити деякий час у кого-небудь як гість. У нас мама гостювала тижнів півтора (Леся Українка); Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, – художник (А. Словник української мови у 20 томах
  5. гостювати — Гостюва́ти, -тю́ю, -тю́єш, -тю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гостювати — ГОСТЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Жити деякий час у кого-небудь як гість. У нас мама гостювала тижнів півтора (Л. Укр., V, 1956, 110); Гостював саме того літа в учителів брат учительки, Докії Петрівни, — художник (Головко, II, 1957, 191)... Словник української мови в 11 томах
  7. гостювати — Гостювати, -тюю, -єш гл. Гостить. Наїхали гості гостювати, да кличуть мене, мати, в зелен сад гуляти. Чуб. V. 175. Словник української мови Грінченка