готовий

ГОТО́ВИЙ, ГОТО́В, а, е.

1. Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь.

– Ви скажіть свойому [своєму] пану, Що готовий я в дорогу (Леся Українка);

– Ось тілько воза підмажу, та й готов (Панас Мирний);

– Гине пшениця, а ми й досі не готові до жнив! (О. Донченко).

2. перев. з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого-небудь або виявляє бажання зробити що-небудь.

Голод, холод, усяку біду і напасть він [Кармель] готовий прийняти для іншого (Марко Вовчок);

[Джонатан:] Тепер громада вирок той забуть готова (Леся Українка);

– Мат королю! Я вам готовий дати форою й ферзя, але й тоді я вийду переможцем (М. Хвильовий);

// Який перебуває в стані, близькому до чого-небудь.

Блакитне море збурених гір облягло Івана широким колом, і здавалось, що ті безконечні сині вали таки ідуть на нього, готові впасти до ніг (М. Коцюбинський);

Човен захитало, і він затанцював на мертвих хвилях, от-от готовий перекинутися (Ю. Смолич).

3. Доведений до повної готовності, придатний для використання або споживання; приготовлений.

Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать (І. Котляревський);

Він збирався в далеку дорогу, до пращурів. – Сани готові, – сказав Микула (С. Скляренко);

// Уже зроблений, цілком закінчений у своєму виготовленні; виготовлений, завершений.

Відставляй муку готову, Зерно сип на камінь знову (Я. Щоголів);

З опівночі пліт лежав готовий, аж просивсь на воду (М. Коцюбинський);

// Заздалегідь продуманий, підготовлений, складений.

Книги дають готові знання, але до них маєш долучити і свої власні (М. Слабошпицький);

– Я сам не люблю людей, які говорять готовими фразами (М. Руденко);

// розм. Який вже склався, набув досвіду, досяг високої майстерності.

– Чи бачили таке!.. Готовий хлібороб, одним словом (А. Головко).

4. у знач. пред., розм. Виражає закінченість, кінцевий результат якої-небудь дії, стану і вживається у значеннях.

(1) Гото́в (гото́вий, щасли́вий) служи́ти кому – уживається як запевнення у відданості, вірності і т. ін. кому-, чому-небудь.

Поки ж моєї сили і змоги – я готов служить Вам, чим і як зможу (М. Коцюбинський);

[Антоніо:] Здаюсь на вашу ласку, мій магістре. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити (Леся Українка).

△ Гото́ві гро́ші див. гро́ші.

◇ (2) Гото́вий з'ї́сти (проковтну́ти) без со́лі <�З'їв би (проковтну́в би) без со́лі> кого – дуже ненавидячи кого-небудь, могти завдати йому найбільших прикрощів.

– На світі люде вороги одно другому. Одно другого готове продати ні за що ні про що; одно другого готове в ложці води втопити, з'їсти без солі (І. Нечуй-Левицький);

– Правдиво живе [Себастіян]. А що він має з цього?. Дехто .. без солі з'їв би його (М. Стельмах);

Савченко загорівся, як жарина, похнюпився. Він без солі проковтнув би від злості цього Василенка (Ю. Збанацький);

Гото́ві реце́пти див. реце́пт;

Ла́дний (ла́ден, гото́вий) [три́чі] провали́тися крізь зе́млю див. ла́дний²;

(3) На [все] гото́ве, зі сл. прийти, убратися і т. ін. – на повне забезпечення всім необхідним, що підготовлене іншими.

Стала докоряти [сестра] йому, що він убрався на все готове та й останні злидні пропиває (Панас Мирний);

– Сідай на готове та дивись, не відпусти гайку, – повчав Сагайда Маркевича, передаючи йому взвод. – З такими гренадерами тобі й море до пупа (О. Гончар);

(4) На всьо́му гото́вому (готове́нькому) – при повному забезпеченні, здобутому іншими.

– Ви, жінки, розумні на всьому готовенькому (І. Нечуй-Левицький);

– Чого вам тут не вистачає? У теплі, у добрі, на всьому готовому (В. Дрозд).