готовий

ГОТІ́ВКА (наявні при собі гроші), ГОТО́ВІ ГРО́ШІ, ГОТО́ВІ розм., ЧИСТОГА́Н розм., ГОТОВИ́К діал. — Певно, в пана полковника не вистачає готівки розрахуватися зі мною (З. Тулуб); Дарка.. попробувала довести, що й вона ж робить, як не за готові гроші, то все одно за відробіток (Леся Українка); Батько такси ніякої за роботу не мав.., а нема готових, то й підожде (І. Франко).

ГОТО́ВИЙ до чого і без додатка (про людину — який перебуває в стані готовності), ГОТО́В розм.; ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм. (у стані цілковитої готовності); ПІДГОТО́ВЛЕНИЙ, ПІДГОТО́ВАНИЙ (перев. завдяки досвіду, навчанню); ПРИГОТО́ВЛЕНИЙ, ПРИГОТО́ВАНИЙ (до чого, на що — якого не можна заскочити чим-небудь). Готова до штурму, лежить під вогнем піхота (О. Гончар); Гінця к Енею посилає (Турн), щоб битись завтра був готов (І. Котляревський); Павлусь і Настуся повертались додому готовісінькими (І. Нечуй-Левицький); — Він уже два роки як підготовлений, бо вже два роки старається попасти до гімназії (Г. Хоткевич); Часто з жахом відчувала (Настя), яка вона безпорадна дикунка і як не підготована до життя (З. Тулуб); Боюсь, що будеш лаять мене, та я до того приготовлений вже заздалегідь (М. Коцюбинський); Медведиця кинулася знову до Мирослави. На се Мирослава була приготована (І. Франко).

ГОТО́ВИЙ (доведений до готовності, придатний для використання, споживання), ПРИГОТО́ВАНИЙ, ПРИГОТО́ВЛЕНИЙ, ПІДГОТО́ВЛЕНИЙ, ПІДГОТО́ВАНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм., ГОТО́В розм. — Підводи готові. Можна їхати (Григорій Тютюнник); Висока трава в степу була вже готова під косу (І. Нечуй-Левицький); Біля берега вже стояв заздалегідь приготований човен (О. Донченко); Пташки не йшли в сильце, і клітка, приготовлена для них, стояла порожня (З. Тулуб); Чорніють підготовлені для сівби плантації (І. Цюпа); Ми з кумом на зарані підготовані позиції — в погрібник (Остап Вишня); У мене вже готов матеріал для 4-ї книжки (М. Коцюбинський).

ГОТО́ВИЙ (про роботу, виріб і т. ін.), ЗРО́БЛЕНИЙ, ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ЗАВЕ́РШЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм.; ВИ́ГОТОВЛЕНИЙ (про виріб); ВИ́КОНАНИЙ (про роботу). Всі стіни в робочій кімнаті були завішані ескізами, а то й готовими картинами (А. Головко); Зі спектаклем, вже зовсім готовим, щось не ладилось (М. Коцюбинський); Коли зроблений плуг — Він оратиме поле чи луг (П. Воронько); І все-таки до ранку міст ще не був закінчений (О. Гончар); Завершена дільниця житлова (І. Муратов); На долоні тримав (хлопець) собор готовісінький, весь зроблений із стеблин комишу (О. Гончар); В обідню добу робітниці стали здавати (панні) виготовлені речі (Л. Яновська).

ГОТО́ВИЙ (заздалегідь складений, продуманий), ПРИГОТО́ВАНИЙ, ПРИГОТО́ВЛЕНИЙ, ЗАГОТО́ВЛЕНИЙ. Дати готові рецепти на всі випадки перекладацької практики — про це й думати годі (М. Рильський); Ті слова вирвались їй нехотячи. Вона мала їх приготовані для Славка, а не для його матері (Лесь Мартович); Він ішов, як у тумані, всіма силами намагаючись не забути заготовлених фраз (Д. Ткач).

ГОТО́ВИЙ (який досяг необхідної майстерності й може виконувати відповідні обов'язки), ЗАКІ́НЧЕНИЙ, ГОТОВІ́СІНЬКИЙ розм. — Чи бачили таке!.. Готовий хлібороб, одним словом (А. Головко); Її суджений, закінчений богослов, був сином священика (Н. Кобринська); Готовісінький коваль. — Пор. 3. спра́вжній.

СПРА́ВЖНІЙ (такий, яким хтось мусить бути, який є досконалістю, взірцем чого-небудь), І́СТИННИЙ, ПОВНОЦІ́ННИЙ, СТОПРОЦЕ́НТНИЙ розм., СПРАВДЕ́ШНІЙ розм., СПРА́ВДІШНІЙ розм., ЦІ́ЛИЙ розм. Зовсім інакше почуваєшся, коли не з іграшковим, а зі справжнім інструментом маєш справу (О. Гончар); Як істинний енциклопедист, Сковорода знався на багатьох науках і мистецтвах (з журналу); З роками пересвідчуєшся, що повноцінною особистістю можна називати лише того, хто віддає належне і роботі, й людям, і життю (П. Загребельний); Мати — доктор у лікарні, батько — начальство у залізничному технікумі: стопроцентна інтелігенція (І. Муратов); Дащенко ласував рибою, Грек і Ратушний, яко справдешні рибалки, — щербою (Ю. Мушкетик); Немає там справдішнього горя, де панує щира, гаряча... любов! (І. Нечуй-Левицький); Моя девіза: йти за віком І бути цілим чоловіком! (М. Вороний). — Пор. 5. гото́вий.

СХИ́ЛЬНИЙ перев. з інфін. (який має який-небудь намір, погоджується на якісь дії, вчинки і т. ін.), ЛА́ДНИЙ (ЛА́ДЕН), ЗГО́ДНИЙ, ГОТО́ВИЙ (ГОТО́В). Дехто схильний піддавати Шевченкові вірші суцільній і послідовній силаботонізації (М. Рильський); Вона була ладна попросити професора взяти й її з собою до Галаца (Ю. Смолич); (Голоси:) Коли ж се буде? Ми не згодні ждати! (Леся Українка); — А я, люди добрі, ..готовий помогти кожному з вас чим можу (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готовий — (про роботу, яка доведена до кінця) виготовлений, зроблений, закінчений, завершений, виконаний. Словник синонімів Полюги
  2. готовий — гото́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. готовий — 1. (до чого). Який підготовився до чогось. Глушак встає із-за стола з виглядом людини, завжди готової до дії (О.Довженко); За півгодини аул був готовий до виступу (З.Тулуб). 2. (на що і робити що). Схильний до чогось, який виявляє бажання робити щось. Літературне слововживання
  4. готовий — Підготований, підрихтований, зібраний; (вмерти) згодний, схильний, ладен; (до чого) приготований; (- їжу) зготовлений, зготований, (посуд) виготовлений, зроблений, (канал) завершений, збудований; (рецепт) скомпанований; (поет) вироблений, викінчений; готовенький. Словник синонімів Караванського
  5. готовий — готов, -а, -е. 1》 Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. 2》 на що і з інфін. Який висловлює згоду, схильний до чого-небудь або виявляє бажання зробити що-небудь. || звичайно з інфін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. готовий — ГОТО́ВИЙ, ГОТО́В, а, е. 1. Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. – Ви скажіть свойому [своєму] пану, Що готовий я в дорогу (Леся Українка); – Ось тілько воза підмажу, та й готов (Панас Мирний); – Гине пшениця... Словник української мови у 20 томах
  7. готовий — Хто на все готов, той лиха не боїться. Відважний нічого не боїться. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. готовий — А, -е. Зовсім п'яний, який майже не контролює своєї поведінки. Коли він грає зі мною готовим у дим, я майже кожної партії примудряюся поцупити в нього то слона, то офіцера (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  9. готовий — (-а, -е) мол., жрм. Про дуже п'яну людину. БСРЖ, 137; ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
  10. готовий — ла́дний (ла́ден, гото́вий і т. ін.) (три́чі) провали́тися крізь зе́млю. Виникає бажання у когось якомога швидше звідкись зникнути (через сором, ніяковість і т. ін.); дуже незручно, неприємно комусь. Фразеологічний словник української мови
  11. готовий — ГОТО́ВИЙ, ГОТО́В, а, е. 1. Який зробив необхідне приготування, підготувався до чого-небудь. — Ви скажіть свойому пану, Що готовий я в дорогу (Л. Укр., І, 1951, 385); — Гине пшениця, а ми й досі не готові до жнив! (Донч. Словник української мови в 11 томах
  12. готовий — Готів, готов, -ва, -во Н. Вол. у. и готовий, -а, -е. 1) Готовый, приготовленный. До готового хліба знайдеться губа. Ном. У Бога все готово. Ном. № 22. 2) готові гроші. Наличныя деньги. Ном. № 5239. Купив за готові гроші. ум. готовенький. Ном. № 13661. Словник української мови Грінченка