грабіжницький

ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е.

Стос. до грабежу, заснований на грабежі.

Отава, здається, здогадався тепер про справжню місію Шнурре: певно, того, як спеціаліста, послано сюди .. начальником такої собі грабіжницької команди, що мала вивозити до Німеччини всі мистецькі цінності, знайдені в окупованому Києві (П. Загребельний);

Лаврін сам кільканадцять разів був на краю загибелі, адже блукав поміж татарських грабіжницьких ватаг, натикався на них, рятувався прудким конем (Ю. Мушкетик);

Економічну основу господарського життя сарматських племен становило кочове скотарство й грабіжницькі воєнні походи (з наук. літ.);

Війна О. Кромвеля з Ірландією була вже не громадянською війною армії проти короля, а колонізаторською, грабіжницькою (з навч. літ.).