1. Словник української мови в 11 томах

грабіжницький

ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до грабежу, заснований на грабежі.

Економічну основу господарського життя сарматських племен становило кочове скотарство й грабіжницькі воєнні походи (Археол., VIII, 1953, 70);

Війна з Ірландією була вже не громадянською війною армії проти короля, а колонізаторською, грабіжницькою (Нова іст., 1956, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабіжницький — грабі́жницький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. грабіжницький — -а, -е. Стос. до грабежу, заснований на грабежі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грабіжницький — ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до грабежу, заснований на грабежі. Отава, здається, здогадався тепер про справжню місію Шнурре: певно, того, як спеціаліста, послано сюди .. Словник української мови у 20 томах
  4. грабіжницький — ЗАГА́РБНИЦЬКИЙ (перев. про політику, війну і т. ін. — який здійснюється з метою загарбання), ЗАГА́РБНИЙ рідше, ЗАВОЙО́ВНИЦЬКИЙ, АГРЕСИ́ВНИЙ, ГРАБІ́ЖНИЙ підсил., ГРАБІ́ЖНИЦЬКИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. грабіжницький — Грабі́жницький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)