грайгомін

ГРАЙГО́МІН, мону, ч.

Спів багатьох птахів.

Щовихідного веселим грайгомоном повниться ліс. А зараз тихо. Слухає тишу старий (О. Гончар);

І раптом до нас долинає пташиний спів – спершу “соло”, а затим – могутній хоровий грайгомін (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грайгомін — див. звучання Словник синонімів Вусика