1. Словник української мови у 20 томах

граматичний

ГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е.

Прикм. до грама́тика 1, 2.

Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм (М. Коцюбинський);

Остроградський почав вчити напам'ять вірші римських поетів, завчав нудні граматичні правила (Б. Левін);

Основним завданням курсу сучасної української мови є вивчення її граматичної будови (морфології, словотвору, синтаксису), фонетичної системи і словникового складу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граматичний — грамати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. граматичний — [граматичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. граматичний — -а, -е. Прикм. до граматика 1), 2). Граматична помилка. Граматична категорія — інтегральна одиниця мови яка охоплює загальним граматичним значенням кілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. граматичний — Грамати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. граматичний — ГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до грама́тика 1, 2. Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм (Коцюб. Словник української мови в 11 томах