1. Словник української мови в 11 томах

граматичний

ГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до грама́тика 1, 2.

Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм (Коцюб., III, 1956, 261);

Основним завданням курсу сучасної української мови є вивчення її граматичної будови (морфології, словотвору, синтаксису), фонетичної системи і словникового складу (Курс сучасної укр. літ. мови. І, 1951, 3).

◊ Грамати́чна по́ми́лка — помилка у правописі.

Балабушиха підписалась і наробила граматичних помилок в підписі трохи не в кожній букві (Н.-Лев., III, 1956, 247).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. граматичний — грамати́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. граматичний — [граматичнией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. граматичний — -а, -е. Прикм. до граматика 1), 2). Граматична помилка. Граматична категорія — інтегральна одиниця мови яка охоплює загальним граматичним значенням кілька взаємопротиставлених і формально виражених родових значень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. граматичний — ГРАМАТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до грама́тика 1, 2. Я розумію, що кожен, хто видає книжку якогось автора, особливо відомого і заслуженого, мусить рахуватися з його способом писання, навіть щодо граматичних форм (М. Словник української мови у 20 томах
  5. граматичний — Грамати́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)