гранатомет

ГРАНАТОМЕ́Т, а, ч.

Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами (див. грана́та¹ 1).

Німці засипували [засипали] обложених .. гранатами з гранатометів (У. Самчук);

Підтримку атаки механізованих підрозділів гранатометний підрозділ здійснює вогнем гранатометів і бойових машин піхоти (бронетранспортерів) (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранатомет — гранатоме́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гранатомет — -а, ч. Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранатомет — ГРАНАТОМЕ́Т, а, ч. Вогнепальна зброя близького бою для стрільби гранатами. Словник української мови в 11 томах