1. Словник української мови у 20 томах

гранатометання

ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с.

Метання гранат (див. грана́та¹).

Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (М. Шеремет);

Кращі стрілецькі команди продемонстрували штиковий бій, гранатометання, ведення вогню (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гранатометання — гранатомета́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гранатометання — -я, с. Кидання гранат рукою або стріляння гранатами із гранатомета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гранатометання — ГРАНАТОМЕТА́ННЯ, я, с., військ., спорт. Метання гранат ( див. грана́та¹). Вони добре зарекомендували себе у Тсоавіахімі, у винищувальних батальйонах, пройшли навчання з стрільби, гранатометання, з тактики партизанської боротьби в лісі (Шер., Молоді месники, 1949, 9). Словник української мови в 11 томах