граний

ГРА́НИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до гра́ти.

Граний недавно спектакль;

// гра́но, безос. пред.

Знов у сурми грано .. Треба вирушать в похід (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me