гранчасто

ГРАНЧА́СТО.

Присл. до гранча́стий.

Козацькі загони, за волю повсталі, На північ верстають окрилену путь. Над ними гетьманські гойдаються стяги, Гранчасто цвіте золота булава (Яр Славутич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me