грибуватий

ГРИБУВА́ТИЙ, а, е.

Схожий на гриб; грибоподібний.

Подав [Анастас] йому плетену з вовни шапку, грибуватий верх якої нависав на лице, ніби окап шолома (Юліан Опільський);

Сім'я зібралась за круглим грибуватим столом (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me