грибуватий
ГРИБУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на гриб; грибоподібний.
Подав [Анастас] йому плетену з вовни шапку, грибуватий верх якої нависав на лице, ніби окап шолома (Юліан Опільський);
Сім'я зібралась за круглим грибуватим столом (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me