грохотник
ГРО́ХОТНИК, а, ч., спец.
Робітник, який обслуговує грохот.
Грохотник при роботі на грохоті повинен одягати протишумову каску (з мови документів);
Підприємству потрібні дробильник, грохотник, машиніст конвеєра та електрослюсар (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me