грохотник

ГРО́ХОТНИК, а, ч., спец.

Робітник, який обслуговує грохот.

Грохотник при роботі на грохоті повинен одягати протишумову каску (з мови документів);

Підприємству потрібні дробильник, грохотник, машиніст конвеєра та електрослюсар (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me