грохочений
ГРОХО́ЧЕНИЙ, а, е, спец.
Дієпр. пас. до грохоти́ти.
Грохочений матеріал подають на верхнє сито (із журн.);
Грохочений гравій.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грохочений — грохо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови