грохочений

ГРОХО́ЧЕНИЙ, а, е, спец.

Дієпр. пас. до грохоти́ти.

Грохочений матеріал подають на верхнє сито (із журн.);

Грохочений гравій.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грохочений — грохо́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови