грохочення
ГРОХО́ЧЕННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. грохоти́ти.
Руда піддається двостадійному дробленню, після чого спрямовується на промивку й контрольне грохочення (з наук.-техн. літ.);
До підготовчих операцій в схемах переробки вугілля зараховують операції дроблення і грохочення (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грохочення — грохо́чення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- грохочення — Грохочение — screening, screen sizing — *Siebung, Sieben, Klassierung, Siebklassierung — процес розділення сипучого матеріалу за крупністю на просіювальних (просіюючих) поверхнях. За технологічним призначенням розрізняють... Гірничий енциклопедичний словник