грудкувати

ГРУДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

Бити, колоти, розбивати на грудки.

Грудкувати цукор;

// техн. Переробляти дрібні класи корисних копалин у грудки (гранули, брикети).

Грудкувати вугілля – це перетворювати дрібнозернисті корисні копалини в грудковий продукт шляхом механічних або термічних впливів із застосуванням спеціальних добавок або без них (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me