грудкувати
ГРУДКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.
Бити, колоти, розбивати на грудки.
Грудкувати цукор;
// техн. Переробляти дрібні класи корисних копалин у грудки (гранули, брикети).
Грудкувати вугілля – це перетворювати дрібнозернисті корисні копалини в грудковий продукт шляхом механічних або термічних впливів із застосуванням спеціальних добавок або без них (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me