1. Словник української мови у 20 томах

гугенотський

ГУГЕНО́ТСЬКИЙ, а, е.

Стос. до гугенотів і гугенотства.

Обидві частини Франції – гугенотський південь та католицька північ – почали боротьбу між собою, виступаючи одночасно проти нового короля Генріха ІІ, який заступив Карла ІХ (з наук. літ.);

Репресії герцога Альби в Нідерландах, гугенотські війни у Франції, переслідування лютеран у Німеччині зумовили в XVI ст. масову еміграцію до Англії ремісників, особливо майстрів виробництва сукна (з наук.-попул. літ.);

Релігійні війни проти альбігойців спустошили південнофранцузькі міста, а гугенотська міжусобиця розладнала всю французьку економіку (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гугенотський — гугено́тський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. гугенотський — -а, -е. Належний, властивий гугенотам. || Прикм. до гугеноти. Гугенотські псалми — духовні пісні, створені в XVI ст. гугенотами для виконання у побуті та під час війн; виконувалися одноголосно. Великий тлумачний словник сучасної мови