гугупнути

ГУГУ́ПНУТИ, ну, неш, док., розм.

Упасти з гуркотом.

Враз уся сила, яка в чортів була, змаліла, скеля вислизнула з рук і гугупнула серед лісу на пагорбі (з легенди);

Олелько вдав, наче його не знати як сильно штовханули, й гугупнув .. на підлогу (Ю. Винничук).