гуджараті

ГУДЖАРА́ТІ, невідм., ж.

Одна з новоіндійських мов; офіційна мова штату Гуджарат в Індії.

Носії гуджараті проживають у багатьох великих містах Індії (Бомбей, Пуна, Бангалор, Мадрас, Калькутта) і за її межами (з наук.-попул. літ.);

Мовою гуджараті розмовляє 46,5 млн. осіб (станом на 1997 рік), що робить її 26-ю за кількістю носіїв цієї мови у світі (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуджараті — гуджара́ті іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови