гуджараті
ГУДЖАРА́ТІ, невідм., ж.
Одна з новоіндійських мов; офіційна мова штату Гуджарат в Індії.
Носії гуджараті проживають у багатьох великих містах Індії (Бомбей, Пуна, Бангалор, Мадрас, Калькутта) і за її межами (з наук.-попул. літ.);
Мовою гуджараті розмовляє 46,5 млн. осіб (станом на 1997 рік), що робить її 26-ю за кількістю носіїв цієї мови у світі (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуджараті — гуджара́ті іменник жіночого роду мова Орфографічний словник української мови