гуманітарій

ГУМАНІТА́РІЙ, я, ч., розм.

Фахівець із гуманітарних наук.

Кейт був гуманітарієм, а не технарем, і тому свого часу згаяв аж шість з половиною місяців, щоб відповідним чином налаштувати свій Ключ і під'єднатися до мережі Конорів (О. Авраменко);

Йостек був програмістом. Зневага до гуманітаріїв, як він звав мене й мені подібних, була в нього у крові, а також у текстах, які він час від часу породжував (Л. Дереш);

Гуманітарії ходили по академічних коридорах, ловили за руки й за поли метких молодиків, які перебрали на себе весь клопіт по евакуюванню (П. Загребельний);

// Людина, яка за складом розуму, інтересів схильна до гуманітарних, суспільних наук.

Ви не гуманітарій (у вас склад характеру інший) (М. Білкун);

Це [формула] було чи не перше справжнє відкриття Ховрашкевича, але тут починалася математика, а він не хотів у собі знищувати гуманітарія й селекціонера (О. Чорногуз);

Якщо ви за складом розуму гуманітарій, товариські, доброзичливі й терплячі, обирайте професію психолога (із журн.);

// Студент гуманітарного факультету.

Перевага “ліриків” над “фізиками” спостерігається нині скрізь, і терези в їхній споконвічній суперечці з кожним днем дедалі сильніше схиляються у бік гуманітаріїв (з газ.).